Швейцарія виділяє 600 тисяч франків — близько 730 тисяч доларів — на відновлення Києво-Печерської лаври. Суму озвучив делегат Федеральної ради Швейцарії Жак Жербе на заходах до 975-річчя монастиря, а 16 серпня її підтвердив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Кошти йдуть через ЮНЕСКО.
Це гроші не на саму реставрацію
В офіційних повідомленнях формулювання точніше, ніж у заголовках: транш призначений на оцінку збитків, підготовку до реставрації та невідкладні заходи безпеки. Фінансується етап, який передує роботам на Успенському соборі, а не самі роботи.
32 мільйони проти 500
За офіційним курсом НБУ на 17 серпня — 44,71 грн за долар — це приблизно 32,6 млн грн. Збитки Лаври від удару 15 червня гендиректор заповідника оцінив у понад 500 млн грн, а відновлення — у два роки. За підрахунками редакції KyivCity News, швейцарські кошти покривають близько 6% цієї суми.
Що вже зробили на соборі
Дрон влучив у вівтарну частину собору: згоріло близько 80% дахових покриттів і деревʼяних конструкцій купола. Пошкоджено 19 обʼєктів заповідника, вибито вікна у 17 будівлях, постраждала вежа Іоанна Кущника. Консервацію даху ДСНС завершила 23 червня — понад 100 рятувальників і 25 одиниць техніки.
Консервація без дати реставрації — не унікальний випадок: садибу Терещенків місто повернуло собі, а роботи там ще не почалися.
Що це означає для киян
Після консервації собор лишався закритим для відвідувачів. Наприкінці червня заповідник відкрив Ближні печери, Велику лаврську дзвіницю, церкву Антонія і Феодосія та церкву Спаса на Берестові. Швидкої зміни не буде: доки не завершена оцінка збитків, реставрацію не почнуть. Поки собор закритий, куди сходити натомість — музеї, театри, зоопарк і парки з цінами й адресами — зібрано в довіднику куди піти в Києві.
Не кожне відновлення тримається на державних чи донорських грошах: вітраж Київської картинної галереї відтворила майстриня в Лондоні власним коштом.