Знімальна група приходила на майданчик Київської кінофабрики із зібраними валізами. Не тому, що збиралася в експедицію — тому що чекала арешту. Саме так у 1932–1933 роках знімали «Кришталевий палац»: стрічку, яку потім на дев’яносто років викреслили з української кінопам’яті. 12 вересня її показали в Києві, в Українському домі на Хрещатику.
Фільм, якого не мало залишитися
«Кришталевий палац» зняв режисер Григорій Гричер-Чериковер, картина вийшла 1934 року на Київській кінофабриці — тій самій, чиїх працівників тоді перемелювали репресії проти «націоналістів». Над фільмом працювала команда, яку сьогодні читаєш як перелік класиків: оператор Юрій Єкельчик, художник Мориц Уманський, музика Бориса Лятошинського та Ігоря Белзи.
Дослідники описують стрічку як експресіоністську: у ній м’який український авангард двадцятих зустрівся з переосмисленим німецьким експресіонізмом. Це одне з небагатьох уцілілих свідчень української експресіоністської школи в кіно — більшість того шару не збереглася взагалі.
Є тут і деталь, яка багато говорить про час. Російська акторка Ірина Володко зіграла українською — саме тоді, коли українізацію вже згортали.
Як картину повернули
Відновлювали «Кришталевий палац» міжнародними силами. Реставрацію профінансувала й виконала польська компанія Fixafilm, посприяв американський професор Майкл Куничика, оригінальні шрифти титрів реконструював Євген Анфалов, новий постер зробила Марія Плотнікова. Продюсував відновлення історик кіно Іван Козленко.
У лютому 2026 року стрічку показали на Берлінале в програмі Berlinale Classics. Український фільм потрапив до цієї програми вперше в її історії.
Цьогоріч з архівів повернулася й інша робота тих самих років — колода карт за ескізами Георгія Нарбута 1917–1918 років, яку тоді так і не видали.
Що ще можна встигнути
Київський показ відбувся 12 вересня, до Дня українського кіно, з презентацією Івана Козленка онлайн. Але зв’язок Українського дому з цим фільмом на показі не закінчується. У тій самій будівлі працює виставка «Лятошинський. Відображення» — про композитора, який писав музику до «Кришталевого палацу». Звіривши афішу центру, редакція KyivCity News звернула увагу на цей збіг: виставка триває до 20 вересня, з вівторка по неділю, з 11:00 до 19:00, понеділок — вихідний. Адреса — Хрещатик, 2.
Ще одна ювілейна експозиція цього місяця — 80-річчя Анатолія Криволапа в Музеї авангарду.
Ювілей відзначає й найстаріше діюче видання столиці: 120 років «Вечірнього Києва» показують на станції метро «Золоті ворота» до 5 жовтня.
Дев’яносто років фільм вважали втраченим. Тепер у нього знову є глядач — і будівля на Хрещатику, де цього місяця можна побачити бодай частину того світу, з якого він виріс.