На Верхньому Валу на Подолі каштани знову викинули білі «свічки». Цвіт у вересні виглядає як маленьке диво, але для дерев це погана новина: каштани в Києві цвітуть удруге за рік не від надлишку сил, а від виснаження.
Чому дерево «переплутало» сезони
Про повторне цвітіння 6 і 7 вересня написали «Київ24» і «Главком». Причин три: довга спека, брак вологи і каштанова мінуюча міль. Личинки молі прогризають ходи всередині листка, той жовтіє і опадає ще влітку.
Провідна інженерка з озеленення Валентина Лавренчук пояснила «Главкому» механізм так: дерево сприймає ранній листопад як зиму, а потім відчуває тепло і вирішує, що настала весна. Ця весна несправжня. На квіти каштан витрачає запас, який мав залишити на зиму. Чи переживе він холоди, стане зрозуміло лише в травні.
Чому місто не рятує всі дерева
Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції і колишній заступник директора «Київзеленбуду», ще в серпні сказав прямо: ефективного і водночас доступного способу масово захистити столичні каштани від молі наразі немає. Хімічну обробку в місті забороняють санітарні норми. Уколи в стовбур працюють, але одна доза коштує близько 50 євро.
«Київзеленбуд» розвішує в парках феромонні пастки. Метод екологічний, проте дає ефект лише за кілька сезонів поспіль. На Хрещатику дерева додатково страждають від бетону, що стискає коріння, і від зимової солі.
Петиція про «щеплення» для каштанів
У системі електронних петицій Київради зареєстрували звернення з вимогою рятувати каштани мікроінʼєкціями від молі та грибка. За словами автора, одна процедура захищає дерево на 2–3 роки. 10 вересня «Українська правда» написала, що кияни закликають підтримати петицію.
Якщо скласти ці цифри разом, як це зробила редакція KyivCity News, захист одного дерева обходиться приблизно в 17–25 євро на рік. Для окремої алеї сума підйомна. Для всього міста це вже рішення рівня бюджету.
Що може прийти на зміну
Каштан для Києва не рідне дерево: місцеві породи — дуби та клени. Як заміну фахівці називають платани, які вже ростуть, зокрема, на Голосіївському проспекті, і катальпи. Обидві породи краще витримують міські умови.
Клени кияни вже садять і самі: на Воскресенці 27 кленів замість подарунків на день народження за одинадцять років виросли в сквер.
Рослини в місті цієї осені стали ще й матеріалом для експерименту: в оранжереї ботсаду Гришка з листя знімають електричні імпульси, і рослини звучать як музика.
Поки що каштани стоять на своїх місцях. Але вересневий цвіт на Верхньому Валу варто сприймати не як листівку, а як сигнал: символ міста цієї осені працює на межі.