Науковці Чорнобильського заповідника зафіксували на травневих згарищах масове повернення рудих лісових мурах. Перші виїзди після пожежі показували випалену землю майже без ознак життя — тепер комахи будують нові гнізда просто на попелищі.
Що побачили на попелищах
Одразу після вогню фахівці описували побачене як «п’ятдесят відтінків чорного»: шар рудої хвої, випалений ґрунт і екологічна порожнеча. Мурахи траплялися поодинці. Приблизно за місяць картина змінилася — разом із першою травою на згарищах з’явилася велика кількість комах.
Пожежа шкодить мурашникам критично: куполи вигоряють повністю, зникає кормова база, різко змінюються температура, вологість і мікроклімат гнізда. Попри це колонії взялися будувати нові гнізда. Дослідження, яке через це розпочали в заповіднику, отримало робочу назву «Мурашиний постапокаліпсис».
Колонії селяться і там, де їх ніхто не чекає: у київській квартирі на Академмістечку волонтерки зняли 381 кажана.
Що горіло у травні
Пожежа почалася 8 травня 2026 року після падіння двох безпілотників і охопила близько 1200 гектарів. Гасили її понад 320 рятувальників і 70 одиниць техніки, заважали вітер і вибухонебезпечність окремих кварталів. Вогонь ліквідували 13 травня, радіаційний фон тримався в межах норми — 0,19–0,35 мкЗв/год.
Чому це історія Київщини
Заповідник створили 26 квітня 2016 року, його площа — 226 964 гектари. За підрахунком редакції KyivCity News, це близько 8% території Київської області: найбільша заповідна ділянка регіону і водночас одна з найпожежонебезпечніших.
У самому Києві сусідство з дикими тваринами вирішують без вигнання: у парку «Позняки» дерева захищають від бобрів металевою сіткою.
Дика природа регіону відновлюється не лише сама: на Київщині оленю Борису будують вольєр на 500 квадратів.